Шінрін Йоку/Shinrin Yoku

Вам відома ця оздоровча терапія?

Я дізналася про неї порівняно нещодавно.

«Шінрін Йоку» японською дослівно означає «Лісове купання»*  і це не просто прогулянка в лісі, не доволі популярний джоггінг, а ні зарядка на природі. Я би характеризувала цю практику, як такий більш ніжний шлях до оздоровлення через споглядання та занурення у краєвиди, звуки та особливо через запахи лісу. Адже, лісові випаровування мають цілющі властивості, а за міріади років на планеті людство було адаптоване природою до такого дихання.

 У кожного лісового дерева, кущика, трави є свої неповторні цілющі аромати. Вони різняться від пори року, години дня, тощо. 

Наприклад, у дуба вони одні, а хвоя соснового лісу у полуденний час виділяє зовсім інші аромати. У тінистих місцях травостої наділені власною цілющою силою.

Ми занурюємося у цей магічний світ рослин, ми вдихаємо, ми видихаємо свіже та чисте повітря, фокусуючись підчас цієї практики на тиші навколишнього лісу, отримуємо можливість бути в балансі, адже це так важливо в теперішньому дуже  розбалансоаному світі.

 

 

                                                                 ****

* Я би назвала цю практику "Занурення у ліс"

Одна лиш біла фарба у роси!

Яким же чином

Листя на деревах

Вона фарбує 

В різні різні кольори?

             *****

Фудзівара-но Тосіюкі "Кокін-вака сю"

Переклад: Іван Бондаренко

Осіннє рівнодення/Shūbun no Hi

День осіннього рівнодення став в Японії державним святом у 1948 році. Цей день японці традиційно намагаються проводити у родинному колі, відвідуючи поховання  предків, храми та святилища. Також це свято осіннього врожаю та милування гарною погодою.  Сім'ї проводять дозвідля на природі, насолоджуючись красою осінньої природи та куштуючи ботамочі - такі собі "колобки" з солодкого рису та пастою азукі*.

Фото:  www.officeholidays.com

                  *** ***

*Кому цікаво, лишаю тут посилання на рецепт приготування ботамочі

 "The time will come when mankind will curse the names of Los Alamos and Hiroshima".  

ROBERT OPPENHEIMER

Photo: misteriosdomundo.org

Гортензії - супутниці сезону дощів

В Японії підходить до свого піку сезон Цую - сезон дощів. Дощові фронти формуються десь в океані поблизу Окінави та з середини травня починають поступово просуватися далі островами Японського архіпелагу - Хонсю, Кюсю та Сікоку. Приблизно в першій декаді червня дощі  вже досягають Токіо та навколишніх префектур і панують в цій частині країни  більшу половину липня. Однак, сезонні дощові фронти дорогою до Хоккайдо виснажуються і зазвичай не доходять до цієї найпівнічнішої префектури країни.

Саме під час сезону Цую починають буяти гортензії (аджісаі японською) – вірні супутниці дощів. Вони вкривають парки та сади своїм буйним блакитним цвітом. До речі, в залежності від ступеню вологості чарівниці-гортензії мають властивість набувати іншого кольору, тому почасти можна побачити кущі, де частина квітів блакитна, а частина – рожева. Я зустрічала інформацію, що в Японії ще можна побачити навіть пурпурові гортензії.

Смуток Накахари Чюї

Вертаюся до свого блогу після доволі довгої перерви. 

Війна в Україні все ще триває, але попри все я вирішила відновити свій блог. Розумію, що можливо він буде тепер трохи інакшим, але сподіваюсь, не гіршим, ніж був раніше. Можливо деякі матеріали буду давати англійською. 

              ****

Розпочинаю новий "сезон" коротким повідомленням про те, що нещодавно у видавництві східної літератури "Бімба" я придбала "квиток" у світ японської поезії.

Подорож почалася одразу, як і було зазначено на квиточку, а моїм провідником став Накахара Чюя (1907 - 1937) - один з найяскравіших представників японської літератури раннього модернізму.  

Подорож ще триває, бо Накахара-сан провів мене тільки через свій перший, зимовий, цикл поезій. Весняний цикл сподіваюся завершу цими вихідними, тож попереду ще літній та осінні сезони.

До речі, назва у збірки така ж витончено красива та інтригуюче незвична, як і сама поезія автора - "Заплямований смуток". 

Happy New Year!
Щасливого нового року!

Для тех, кого интересует повседневная жизнь Японии, даю ссылку на статью о тех нестандартных, а порой и странных, вещах/предметах/продуктах, которые можно приобрести в японских торговых автоматах:    www.thetravel.com

Хотя, как по мне, не все из упомянутых 25 наименований стоит относить к разряду странных или необычных. Большинство из них я бы назвала нестандартными, как хлеб в баночке или майки/T-shirts в футляре, или замороженный напиток кока-колы. Но почему порция риса в соусе карри, подогретый кофе в жестяной баночке или 10-килограммовый пакет риса считается странным, для меня осталось неясным. 

Но об остальной продукции, продаваемой в автоматах, всё-таки, прочитайте. В списке, действительно, есть странные "товары". 😊

А из своего личного опыта, я покупала в таких автоматах только напитки и бенто на завтрак или обед, когда знали, что уезжаем на экскурсии на весь день. 

В синкасене можно удобно и спокойно поесть, а заодно и сэкономить время при дальних переездах или нескольких пересадках.

Фото моё. Май 2016.

Продавец газет в Японии 1870-х годов:

Разукрарашенная фотография. Автор фото: Синичи Судзуки / Shinichi Sudzuki, который был фотокорреспондентом журнала "Дальний Восток" /"The Far East". 

Фотоколлекция The Met Museum 

Сегодня в Японии праздник и выходной - день рождения  императора Нарухито.

1 мая 2019 года он официально вступил на трон, после ухода на покой его отца императора Акихито.

Император Нарухито - первый император Японии, который родился после Второй мировой войны. 

Традиционно, в этот день ворота Токийского Императорского дворца открыты для всех граждан страны. Император и его семья выходят на балкон дворца для краткой приветственной речи. К сожалению, в этом году, из-за сложной эпидемиологической ситуации в стране,  церемонию вынужденно отменили.  

"